1.Складіть із дитиною план дій. Опишіть кілька
шляхів до укриття; визначте разом з дитиною послідовність її дій. Говоріть
короткими і зрозумілими фразами.
Намалюйте
карту укриття, покажіть у ньому потрібні місця, поясніть, що це і де
знаходиться, як працює, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть родичі, якщо
є (малюйте і пишіть – діти сприймають краще візуально).
2.
Спостерігайте за емоційним станом дитини і реагуйте на її потреби. Ставте
дитині відкриті запитання, стежте за її емоційною реакцією та рівнем
активності. Важливо, щоб дитина говорила, запитувала, показувала свій емоційний
стан.
Якщо
дитина впала у стан ступору, важливо повернути її до словесної реакції і
активності. Поставте три запитання і дочекайтесь відповідей. Це може бути:
1).
«Тебе звати Наталя, вірно»?
2).
«Ти зараз стоїш, так?»
3).
«На тобі червона блуза, так?»
Ви
також можете помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру
або дати завдання щось зробити (принести, подати або ще щось), а також дати
води, чаю, поїсти та обійняти.
Реагуйте
на потреби дитини, по можливості задовольняйте їх – це поверне дитині відчуття
безпеки.
3.
Говоріть і показуйте свої емоції. Якщо ваша дитина стурбована або злиться через
те, що відбувається навколо неї, слова «не хвилюйся» або «не треба злитись» не
заспокоять дитину.
Скажіть:
«Я бачу / я розумію, що ти боїшся / злий». Дитина зрозуміє, що не покинута
наодинці зі своїми переживаннями.
Заради
підтримки ви не маєте давати обіцянки, які від вас не залежать: «все буде
добре», «нічого не станеться», краще скажіть: «що б не сталось, головне, що ми
є один в одного».
Якщо
діти грають або малюють «війну» - не забороняйте. Емоції треба програти,
проволати, озвучити, витягти. Це допоможе дітям впоратися з емоціями і зменшить
тривожність і стрес.
4.
Обіймайте малюка. Тілесний контакт допоможе дитині зменшити стрес і
заспокоїтися. Навчіть дитину заспокоюватися за допомогою однієї з вправ:
–
«Обійми метелика» – дитина обіймає плечі обома руками і може поплескати себе по
плечах.
–
«Кокон» – правою рукою дитина обіймає ліве плече, а лівою рукою - живіт.
Важливо
стежити за тим, як дитина дихає і чи не затримує дихання. Допомогти вийти зі
ступору та зменшити стрес – це відновити стабільне дихання. Можна спробувати
таку вправу: вдих через ніс і повільний видих через рот, можна зі звуками «А»,
«О», кілька разів вдихнути животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної
активності допоможуть зменшити вплив того, що відбувається, та стресу на тіло.
5.
Дотримуйтесь розпорядку, наскільки це можливо. У часи невизначеності важливо
відтворити послідовність подій протягом дня – це дасть відчуття контролю над
власним життям. Описуйте день із ранку до вечора, згинаючи пальці, промовляючи
і відтворюючи послідовність подій протягом дня.
6.
Піклуйтесь про себе. Ви краще допоможете своїй дитині, якщо будете піклуватися
про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, і копіює вашу поведінку.
Тому важливо, щоб дитина розуміла, що ви спокійні і маєте план дій. Якщо ви
стурбовані або засмучені, приділіть час собі; якщо можливо, поговоріть з
друзями та родиною. Важливо чути голос інших – це дасть відчуття зв’язку з
іншими і зі світом.
Щоб
дізнатися більше про те, як Ви можете підтримати свою дитину, перегляньте ці
ресурси:
https://www.unicef.org/romania/ro/documents/simptomele-traumei-psihologice-la-copii
Коментарі
Дописати коментар